Духмяних квітів сповнена земля.
Тремтить повільно листя бархатисте.
З вітанням пориваються слова.
Для жінки, що у світі найрідніша.
З тобою я побачив світ життя
І зрозумів, яке воно чудове.
Ти в домі нашім зірка промінна.
І там де ти, там сонце сходить знову.
Спасибі, мамо, за твою любов,
За ніжній блиск очей твоїх бездонних,
За розуміння, за спокійний сон,
За те добро, що для людей ти робиш.
Я берегтиму спокій твій завжди,
Щоб очі твої сяяли від щастя.
І вдячний Богу, що є в мене ти,
Моя матусю, добра і прекрасна!
