(На голос своєї коханої жінки "Росси-Міссафір" в тій же миті озивається голос Падишаха Сулеймана Пишного.)
Голос Сулеймана Пишного(луною):
– «...С р і б н о л и ц я моя,
с л а д о у с т а моя,
о ж а с м и н о в а,
ти промов, не мовчи,
чи в здоров'ї, Хурем, а чи в радості...» *92
Його грізно-велична постать зависає над Гаремним Садом. Бранки-Троянди в покорі припадають до землі. Прихиляє голову в глибокій пошані і старець Мудрий Улем).Голос Сулеймана Пишного:
– Моє ім'я із уст твоїх злетіло...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:
– Бентежать душу і шматують тіло
чужі думки... мов гострі ятагани –
ті нашепи, підозри і догани...
Голос Сулеймана Пишного(лагідно):
– ...А я в тобі не бачу ні пилинки...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:
– Не зрозумілі, бачте, мої вчинки...
Голос Сулеймана Пишного:
– ...Все, що Цариця зволить, що звелить...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи
(обриваючи, про своє):
– ...Як терпне тіло!.. Як душа болить!..
Голос Сулеймана Пишного:
– Вгамуй свій біль... і викинь страх із лона,
бо поруч – муж... опора й оборона!
Моя якші, Трояндо Пурпурова,
скажи мені мерщій, об чім розмова?
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:
– Мій Владарю, розмова – про пурпур,
що раз зацвивши, вийшов понад мур,
понад світи, віки, понад будучність...
Голос Сулеймана Пишного:
– Яка ж тобі у тому є незручність?
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(несміливо вичікуючи):
– ...Що цілий світ пізнав моє лице...
Голос Сулеймана Пишного(з полегшенням):
– Хуррем-хасекі, люба, ти про це...
О, на пурпур у нашім краї зарі!
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(солодко співуче):
– Його доволі на Авретбазарі!
Преситна манна з неба...
Голос Сулеймана Пишного(граючи словами):
– ...Чи мана...
Проте у цих Порогах ти – одна!!
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:(лукаво)
– ...Ще не співали, Царю, півні треті...
Голос Сулеймана Пишного:(граючи словами, в настрої):
– ...А заспівають – станеш на портреті!
В п а р ч і і в з л о т і, т к а н і м д і а м а н т о м,
прошита сонцем, мов своїм талантом...
Голос Гаремної Троянди(шепотом до Бранок-Троянд):
– Цариця Квітів опустила вії...
Голос Сулеймана Пишного:
– Засяєш... як смарагд з Александрії...*93
...У чарі злота – зору ніжний лотос.
Ціна йому – здобутий острів Родос*94.
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(вдоволено сміючись):
– ...І скільки важить золото ото?..
Голос Сулеймана Пишного:
– В дукатах Слави... мабуть, тисяч сто...*95
В "грошах заслони", себто "пашмакліка",
ціна в обмін: дукат за чоловіка*96.
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(гордо):
– Важка ціна... Яка ж у тім причина?
Голос Сулеймана Пишного(м'яко):
– Мені Хасекі народила сина...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:(з потаємним змістом)
– Чи ж варто так пишатися у злоті,
наш син Селім не перший в твоїм роді...*97
Голос Сулеймана Пишного:
– ...Не перший, та щасливий буде в зорях...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:(з потаємним змістом)
– ...Не вольні зорі у чертах і долях...
Аллах могутній світло з них пряде.
Іде Кисмет!
Голос Сулеймана Пишного(в пориві любові):
– ...Моя Кисмет іде!
Хуррем-хасекі... Перша поміж зір!..
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(відповідаючи на порив):
– ...Твоя Кисмет... чужинка-Місафір...
Голос Сулеймана Пишного(в обіймах пристрасті):
– То ж будь, якші Хуррем, легка і дужа -
прийняти тілом ношу свого мужа,
бо царська ноша – то могуча сила...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(мліючи в обіймах):
– Чи ж я тобі казала, що безсила?..
Голос Сулеймана Пишного:
– ...Щодо портрета – в нім якраз і влучність:
твоє лице – то голос у будучність.
Царям пристало думати про вічність –
в твоїй поставі є й моя величність.
Голос Пурпурової Троянди Втіхи:(втишена ласкою):
– Ти розтопив образ колючий лед...
Голос Сулеймана Пишного(розкутий ласкою):
– Трояндо Втіхи, принеси щербет...
(Роксолана-Хуррем подає Сулейману золоту чару з щербетом.
Сулейман ненаситним поглядом пристрасті проймає свою дружину).
-"...Ти, красо весни, ружо вишняя, зоре в хладості...
О печаль солов'я - чи в здоров'ї ти, а чи в радості...
Поцілуй мене... дай пригубити лиш губи-сладості,
дай поглянути в очі твої -
чи в здоров'ї ти,
а чи в радості"...
Голос Пурпурової Троянди Втіхи(заворожуючи на любов):
– Мій Сулеймане... Пий, султане, пий...
Голос Сулеймана Пишного(заворожено):
– Я п'ю... Я п'ю... Я твій... Навіки твій...
ПРИМІТКИ
92 Тут і надалі наводимо власний переспів газелей Ахмеда-паші (поета XV ст.)
93 Сукня з золотої парчі, в якій Роксолана постане на портреті, буде багато оздоблена коштовностями – діамантами, рубінами тощо. Горловину увінчає величезний смарагд, привезений з Александрії.
94 Сукня коштуватиме Сулейману сто тисяч дукатів.
95 Саме стільки воїнів Падишаха поклало свої голови під стінами Родосу (1522).
96 Отже, кривава ціна сукні Роксолани, що явила світові велич Цариці – життя стотисячного війська Володаря двох частин світу: один до одного....
97 До Роксолани Сулейман був одружений з черкешенкою Махідевран, яка вродила йому престолонаслідника Мустафу, здібного продовжувача починань свого батька. Дбаючи про царський трон для свого сина Селіма, Роксолана найважливішою справою свого життя вважала боротьбу з Мустафою та його матір'ю, аж до кривавої розправи над престолонаслідником.
(За виданням "Епоха В'янучих Троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)
...ммм...4 роки вивчення "Історії Туреччини" Агатангела Кримського... А на саме писання літніх 3 місяці на першому році декретної відпустки біля люлі малої Устоньки
...ммм...4 роки вивчення "Історії Туреччини" Агатангела Кримського... А на саме писання літніх 3 місяці на першому році декретної відпустки біля люлі малої Устоньки 
