Пам'ятаєш, як ми зустрічали світанок,
Як долоні я клала у руки твої.
Ми щасливі були, посміхавсь до нас ранок
І пісні нам співали свої солов'ї...
Ти мені дарував ціле поле ромашок,
Сонця промені ясні і ніжну блакить.
Заплітав мені в коси вінки із волошок,
То була неповторна щасливая мить.
Я сміялась й раділа неначе дівчисько,
А довкола буяла чарівна краса.
Ми стояли один біля одного близько,
Відчували цілунки твої небеса.
І летіло далеко луною кохаю...
А кохання для нас, - то велике життя.
Проживемо у щасті з тобою я знаю
І у серці своїм збережем почуття...
Ти мені дарував ціле поле ромашок,
Сонця промені ясні і ніжну блакить.
Заплітав мені в коси вінки із волошок,
То була неповторна щасливая мить. Яка ж сила справжніх почуттів! ПРЕЧУДОВО!
