Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Живи! Люби! Кохай! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую за розуміння, Валентино!
Христина Рикмас, 26.09.2017 - 16:08
<Вмостилась на пеньку і я, сиджу...І вічність ту усотую, вбираю, Я - вічності частинка, я, те, певно знаю> - Таке відчуття немов картиною насолоджувалась, а не віршем: Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І мені стало тепло на душі від твого коментаря, христинко! Дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно, а я й не згадувала останнім часом цих слів А. Маяковського. Дякую, Сергію!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за підтримку та розуміння, Світлано! по маленькій
ТАИСИЯ, 18.09.2017 - 17:10
И я также чувствую влияние природы! Она всегда нас вдохновляет! Под сильным впечатлением рождаются стихи! И мне этот процесс - такой знакомый! И даже этот лес! И гнев небес! Призыв - услышала и я! И на него откликнулась душа моя... Валюша! Эти мои строки - моя неожиданная реакция!? Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отож, коли залишаєшся на одинці з природою почуття загоструються, і Вам це також добре відомо. Дякую за розуміння, Таєчко!
Любов Іванова, 15.09.2017 - 07:20
Ось ці слова... завершальні:Живи! Люби! Кохай! Палай! Світи! В них вся суть... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...тільки не згубити б її в собі, не розчинись в рутинному сьогоденні... Дякую, Любонько!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О! У нашому гурті уже двоє! Хто, там, на чатах ще, приєднуйтеся, щоб гуртяній було! Дякую, Сонечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя Вам щира подяка, Віталію!
Світлая (Світлана Пирогова), 10.09.2017 - 16:24
"Нести любов, добру лишень служитиІ трунок запашний кохання пити та радіти." - гарні бажання. Хай все збудеться. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, навзаєм! Один же раз на світі цім живем. Дякую, Світлая!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Ніно!
OlgaSydoruk, 10.09.2017 - 11:44
Не дарма ти ходила до лісу,Валечко!Вірш у кошику принесла І я хочу дуже!!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, скільки того діла! Приїждажай на гостину! Тут і ліс, і садок, і наливочки знайдеться домашньої наперсточок!
Леонід Луговий, 10.09.2017 - 11:18
Дуже сподобалось! Особливо близько і зрозуміло жителям Полісся. Філософія перекликається з природою.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так я ж, ото, заглянула учора на часинку до лісу, а там така притишена гармонія кругом, заслухалась, замилувалась, роздивляючись ту природню красу і мимовільно призадумалась трішки. Життя швидкоплинне і ми в ньому, по великому рахунку, піщинки і, опісля, залишиться тільки слід від нас, той, який полишим на землі... Дякую, Леоніде!
Леонід Луговий відповів на коментар Леонід Луговий, 10.09.2017 - 11:43
Добре якщо все поруч, і в будь який час можна заглянути... Не переймайтесь, так, ностальгія.... Щасти вам, Валентино! І на природу виходьте почастіше.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І вам хай щастить, Леоніде! А мені, дійсно, вийшов за поріг і вже на природі. Крайня хата і до лісу всього якихось метрів 500, а то осінь мінор щось трішки принесла, вона ж майстриня на всі руки і зачарує, і сум та слякоть розведе.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, недають, жалять, як ті бджоли... Дякую, Ніно!
|
|
|