Знову туман, туман густий печалі.
Ти написав, для чого сам не знаєш.
Просто залиш, слова свої у небі.
Ти як колись, колись мені не треба.
Я як душа, яка сама блукає.
Я не твоя, твоєю я не стану.
Плаче печаль, сама не розумію.
Ти показав, коли я все зустріну.
В темнім вікні, не тінь я, я примара.
Ти відлетів куди, я не питала.
Я відійду, з проклятою пітьмою.
В небо густе, зустрітися з душою.
Може найдеш, колись для мене пекло.
Може прийдеш, туди де чисте небо.
Чи не потрібно, нам цього прокляття.
Я як та смерть, палю нове багаття.
Я не любов, я просто берегиня.
Серце твоє, стискаю дуже сильно.
Не відпущу, бо все це, що я маю.
Я не люблю, я просто захищаю.
