Вода купалася у місячному світлі,
на березі стояв старий пірат,
день сплив, кружляло щось бентежне у повітрі,
плескали хвилі, дув міцний пасат.
Щовечора моряк іде на узбережжя,
на Місяць подивитись, його схід,
ковтнути трохи океанського безмежжя,
відпливу побажати щось услід.
Тут флібустьєр, що перевірений роками,
стоїть, немов днювальний на кормі,
він розмовляє із нічними небесами,
благає щось втопити у пітьмі.
Комусь він молиться, оскільки вірить свято,
що неодмінно прийде корабель
і знов у парус вдарять щільно та завзято
удачі струмені, смачні, мов ель.
2017р.
************************************
Ожидания Флибустьера
Вода купалась в лунном свете,
На берегу старик стоял,
Поднялся ветер незаметно,
Плескались волны о причал.
Он каждый вечер в это место,
Смотреть приходит на Луну,
Как ритуал с волшебным жестом,
Ему понятным одному.
Бывалый флибустьер печально,
Глядит в ночные небеса,
Стоит, как на посту дневальный,
Он ожидает чудеса.
Он молится и верит свято,
Придут за ним его друзья,
Ударит в парус нагловато,
Удач и подвигов струя.
2015 г.
