Вже втретє він приклав свій відбиток до сканера, намагаючись пройти, але знову заблимало червоне світло і прохід не відчинився.
- Як же так?! Це якась помилка!
Розгублено-здивовано вигукнув він.
- Заспокойтесь будь ласка, - звернувся до нього охоронець,- Вас не має в нашій базі даних, тому Ви і не можете пройти. Мені шкода, та нічого не вдієш.
- Але я маю там бути! Гляньте уважніше! Я ж подав всі необхідні документи, посвідчення, ходив на збори, платив внески.
- Співчуваю, Вас ввели в оману, всі ці дії не є гарантією потрапляння до нас. - Спокійно, але рішуче відповів охоронець.- Не створюйте чергу, відійдіть.
- Я буду скаржитись! - Гримнув він, відходячи у бік.
За ним підійшов наступний, приклав свій відбиток, загорілось зелене світло і брама відчинилась.
- От чим він кращий за мене? Я ж все робив правильно. Так, порушив декілька законів, але ж тяжких злочинів не вчиняв. - Бубонів чолов'яга, спостерігаючи як за щасливчиком зачиняються ворота.
- А можна я спробую ще раз, може я не тим боком прикладав, зараз я його ще потру.
- Ви ще поплюйте на нього. - Іронічно промовив вартовий. - Вас не має в базі даних не тому, що зробили щось погане, а тому, що не зробили нічого хорошого.
Опустивши плечі, він дивився на свій акуратний, стандартний, правильний відбиток душі, так і не зрозумівши чому той не став його перепусткою до Раю...
Досить цiкава iсторiя, Iрин Ко. Ех, усi цi тонкощi так званi, нюанси у рiзних наших вчинках, життедiяльностi. Ну, там i комiсiя з етичних норм може якоiсь помилки припуститися.
Тiльки от у вас у 1 реченнi до слова "прохiд" слово "вiдчинився" не зовсiм пiдходить. "Вiдчиняеться" чи "зачиняеться" кажуть, коли якась деталь на входi рухаеться на тебе чи вiд тебе - "ворота не вiдчинилися", "брама", "хвiртка". А у даному випадку краще вжити - "i прохiд продовжував залишатися закритим". А також у передостанньому реченнi ви написали "не мае" окремо, а набагато правильнiше разом, а також слово "даних" правильнiше з однiею "н", а не з двома "нн" - "Вас немае в базi даних".
