Легкі хмари, мов кораблі
Заховались за видноколом,
Місяць - сивий дідок в брилі,
Розсипає зірки довкола.
Вечір сині мережки сплів,
Та й розкидав під призьбу хати...
Сум крадеться поміж снігів,
Вже й не хочеться щось казати.
Ніч заходить, не треба слів,
В мить таку будуть зайві звуки!
...Ти пішов, бо не зрозумів,
І мої опустились руки...
Навздогін я не побіжу,
Хоча серце болить і просить...
Час проводить свою межу,
І спинився на слові - досить!
Заніміла і сліз нема,
Тишу рушити не посмію...
...Хай твій слід замете зима,
А весна принесе надію!
За надію, Majro! 
Хай весна принесе надію! 
