На вулиці Белінського у дворику старому
Хасиди поклоняються Великому святому.
З країн далеких їх веде нестримна віри сила,
Найвище щастя бути знов, там де свята могила.
Спішать в маленьке місто всі на світлу Рош-Ашану,
На свято нести Вчителю свою любов і шану.
Прохання, радість, збудження і слів потік невпинний.
Для кожного даровано свій шлях в житті єдиний.
З ранковими молитвами пробуджується Умань
І вдалечинь за пагорби летить величне "Умайн".
Стіна надій. Під вікнами, де мармурові плити,
Свічок мерехкотіння там з промінням сонця злите.
Одвічна й найвеличніша народу в світле віра.
Душ каяття й очищення. Чи є у цьому міра?
Молитви, потім з танцями пісень дзвінких завзяття,
За руки всі тримаються, горить сердець багаття!
