Як виміряти суму справжню глибину?
Та чи існує для жалю якесь мірило?
Той сум як хустку на думки напну,
Підійме жаль у морі слів своє вітрило...
Знесилено пірнаю у бездонну ніч,
Минулий день - то моя міра смутку.
Лишаючись з собою віч-на-віч,
Шукаю розуміння хоч одну пелюстку...
Гарний вiрш, Iрин Ко. Роздуми такi у героiнi про характернi моменти власного життя. Самоаналiз так званий або, як його ще називають - рефлексiя.
Тiльки от може вам у 4 рядок для кращого звучання додати ще слово "й" - "Й пiдiйме жаль у морi слiв свое вiтрило".
Часом події нашого життя заглиблюють нас в океан суму, та коли вмієш плавати, то не тільки не потонеш, а ще й перлин назбираєш...
"Й" - "підЙме" забагато йкання
Дякую, Дмитре, за увагу!