Ти вбиваєш мОю надію
Ми не будемо знову як рАдше
Ти ховаєш для себе мрію
Ти вважаєш так буде краще.
Ти розкраяла мої серце та душу
Та не нАвпіл, на сотню шматків
І покОю я знов не порушу
В трясовині останніх років.
Ти як? Ти як? Проживаєш,
А може скнієш?
Загубили останній маяк,
Та живеш ще в примарі надії.
Забудь, забудь. Я не вірю ні слову,
Ні в пам’ять.
Живуть, живуть, живуть
Та не гояться наші рани.
Ти вбиваєш мою надію
Та не буде більше на краще.
Я ховаю тебе та мрію
Та ховатись, все більше, важче.