Без тебе я не можу жить,-
Любив,люблю й буду любить,
Своїй судьбі я дякую,-
За цю любов крилатую...
Тебе зустрів веселую,
У пору ту зеленую,
Ти сонечком світилася,
На мене й не дивилася...
А я на тебе лиш дивився,
І білий світ мені світився,
Очей не міг я відвести,
Така чарівна була ти...
Ти вміла веселитися,
Не зміг я не влюбитися,
Хоч ти й була загадкою,
Та я сказав: "Посватаю!"
А ти мрійлива й запальна,-
У світ лебідкою пливла...
Не зміг я зупинитися,
Навік зумів влюбитися...
І я якось насмілився,
В любові я освідчився,
Ти подивилась ласкаво,
І усміхнулась лагідно...
Ми стали зустрічатися,
Прийшла пора вінчатися,
Навіки об"єдналися,
В любові не ховалися...
Любив,люблю й буду любить,
Без тебе я не зможу жить,
Тобі і Богу дякую,
За доленьку крилатую!..
Дякую,Надійко! Коли писала, то синочка свого уявляла,мій найстарший одружився найпізніше, та й доля виявилась у них складна, обох давно уже нема, є лише їх донечка, що світить мені,як сонечко...
Дякую! Заходьте,читайте,пишіть,коментуйте. Я вже побувала на Вашій сторінці, мені багато що сподобалося,але не все...Як на мій погляд було б краще,якби Ви об"єднували в групи свої оригінальні вислови,якось за певними схемами,чи то правилами...