Коли в очах живе любов
В твоїх очах таємний світ,
який теплом лишає слід.
Все ним цвіте в моїй душі,
стають теплішими дощі,
дощі холодні, ніби лід.
Я оживу яскравим днем,
бо серце спалахне вогнем.
Тобі думками усміхнусь
коли на тебе подивлюсь,
немов з тобою мій едем.
Слова зникають для розмов,
коли в очах живе любов
і ми від щастя мовчимо.
Серця звикають до весни
яка забрала наші сни
і ми в житті вже не спимо.
В твоїх очах палає день,
що став колискою натхнень.
Мене рятуєш від журби,
немов від злісної юрби,
в якій живу я, як мішень.
Лише від погляду твого
тону від почуття свого.
Цвіту удень і уночі
зорею щастя в далечі,
життям плекаючи його.
Слова зникають для розмов,
коли в очах живе любов
як світ зі світла і тепла.
Лише в мовчанні почуття
освітить сонцем майбуття
яке затьмарює імла.
Віктор Цвіт 03.09.18