Блистять опівніч громовиці,
Пожовклі листя шелестять...
Як просто гинуть українці,
По ним оркестри не дзвенять!
В канаві наспіх пригорнули
Землею тіло молоде -
Вітри над хатою війнули,
Де дівчина солдата жде...
Упало люстерко і трісло,
Лампадка згасла у куті -
Пропав козак, пропав безвістно,
Пропав, як коло на воді!
Яр за селом темніє рано,
Дрова потріскують в печі,..
І десь далеко: "Мамо! Мамо!", -
Ніби гукає хтось вночі!
Почулось знову літній жінці,
Зірки, мов свічі, мерехтять...
Як просто гинуть українці!
По ним оркестри не дзвенять...
