Олесі Іванівні Гаврилюк з нагоди ювілею
Ой, люба доню, донечко моя,
Я дуже рада тим, що ми - сім'я.
Не розлучила рідних у свій час
Ота біда, яка прийшла до нас.
З тобою всі незгоди ми пройшли,
Долаючи у терені шляхи.
Стосунки непогані зберегли
І, думаю, лишилися людьми.
Хоч в тебе мами рідної нема –
В житті всього добилася сама.
Дарунок Доля, врешті, піднесла -
Цей свій куточок радості й тепла.
В нім затишок і діток бережи.
Та все, що маєш, тим і дорожи,
Бо головне на світі– це сім'я.
Щаслива ти – то й рада буду я.
Ой, люба доню, донечко моя,
Сьогодні тут зібралась вся рідня.
В цей день ( а вже минуло тридцять літ),
Ти ніжним ангелом з'явилася на світ.
І став щасливим день цей на землі..
Дивись, летять у небі журавлі,
Крильми торкають хмарки голубі –
Це мама й брат всміхаються тобі.
Дозволь сьогодні й нам тебе вітати,
Здоров'я, щастя й радості бажати.
Щоб ти завжди усміхнена була,
Жила у парі й мала два крила.
Щоб вдвох зростили гарних ви дітей,
За них подяку чули від людей.
Вони щоб маму й тата поважали
І все, що мають, завжди шанували.
Хай вони усі збуваються! 
