Прошу, пильнуйся, люде мій,
Не загравай із злом, з гріхами.
І, навіть, поблизу не стій –
Не даймо місця поміж нами!
Закриймо серце на замок,
І не впускаймо мудрість світу,
Бо лиш один її ковток
Очорнить славу Заповіту.
Щоб ти не став рабом сліпим,
Брудним, дияволом побитим,
В кайданах, з поглядом тупим
І з серцем Господу закритим.
Прозри, і клич: «Ісус, спаси!
Прости мене, Господь, Спаситель!
Ти мої рани понеси,
Й мені стань, Боже, Викупитель!»
І поки лине Божий клич,
І ще відчинені ворота,
Мій любий, друже, схаменись:
Втікай до Бога із болота!
