Коли загубишся ти між вчора й сьогодні,
А, може, навіть, між сьогодні і завтра.
І серед лісу густого, загубивши стежину,
Не знатимеш куди тобі далі прямувати.
Означатиме це, що забув ти,
Чого в дитинстві вчила тебе мама.
І ще те, що не пам'ятаєш ти казки,
Котрі перед сном читав тобі папа.
Я дам тобі пораду одну,
Бо всіх істин для одного вірша забагато:
Знайди собі ту, що тепло своє буде готова віддати.
Що шлях твій освітить й зігріє, як подорожнього ватра.
