Я на сповідь прийшла, мій Боже...
Бо хто ще мені допоможе?
Ти завжди був і Батько, й Мати!
Не умієш перебивати,
Вислуховуєш, розуміючи,
Гублюсь думкою, майже мліючи...
Прокидаюся завше стомлена
І душа мов якась надломлена...
Знаю, впевнена: комусь ще гірше...
Я щаслива - я вся у ві́ршах!
Є коло мене і ті, що люблять,
Є й ті, що точать і ті, що гублять...
Я перебула великі втрати...
Хіба, про що я? На небі мати...
А в мене дуже хороші діти:
Я з ними вчуся життя любити.
Але боюся, бо маю сина:
Війна, мій Боже - страшна машина.
Он, скільки хлопців злетіло в небо!
Чи то, мій Боже, так було треба?
Весною пахне...Летять лелеки.
Й до воскресіння вже недалеко.
І я, як можу, гніздечко мо́щу,
До тебе, Боже, іду на прощу.
