Доні
Маленька доня кліпнула очима,
А в серці - кришталевий передзвін!
Вона росла й усьому мене вчила,
Я відчайдушно прагнула тих змін.
Коли вона робила перші кроки,
Я все просила: "Боже, не впади..."
А час, як мудрий вчитель, дав уроки,
Які закарбувались назавжди́.
А як ховалось сонце і дощило,
Під парасолькою ми йшли удвох.
Бувало, що і ноги намочило,
Та поруч з нами за́вжди був ще Бог.
І ми ховались під Його покровом:
Широкі поли у Його плаща...
Якщо б весь світ відгородився ро́вом,
Ми все одно в ядрі десятка щасть.
Вже нині я в душі затягну струни,
Щоб в серці - кришталевий передзвін!
З тобою, доню, почуваюсь юно:
Це нам обом весна складає гімн!
Тобі сьогодні - менш, ніж половина
Від суми весен, що прожила я.
Та завше ти - малесенька дитина,
В молитві згадую твоє ім'я.
Душевно, з любов*ю. 
Нехай щастить Вашій доні і Вам. 
