В мого Ангела різьблені крила, Присутність його непомітна. Щире серце, яка ж то сила. А усмішка ― неначе рідна. В мого Ангела світ на зіницях, в руках — доброї кави горнятко. Мені часом буває насниться, що я з ним, мов мале дівчатко. Разом нам дуже просто і звично, він вчить думати про майбуття і не вимінювати свою вічність на коротеньке вигідне життя. © Ольга Береза
ID: 831271 Рубрика: Поезія, Духовна поезія дата надходження: 01.04.2019 09:33:41 © дата внесення змiн: 01.04.2019 09:33:41 автор: Ольга Береза
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie