Як можна жити, а не існувати,
Коли ми ходимо тут по землі,
Щоб з часом всім нам теж землею стати,
І вже ходитимуть по нас нові?
Як можна тут мені щасливим бути,
Самим з собою в стінах чотирьох:
Вино і кава, кава й сигарети...
І як від передозу ще не здох?
Весь світ неначе змовився без мене.
Хоч вже сідати й різати всі вени...
Невже комусь здалось моє життя?
Чому, коли на квіти наступають,
Їм байдуже, ті знову виростають?
Цікаво, чи так само зможу я?..
03.05.19
