(Радикальним арахнофобам присвячується)
Дивишся через екран
Ти на страх свій, що за кран
Тебе притягнув сюди, де
Він у лігві живе, де
Є ті, хто його визнають
Не чудовиськом, люблять
Його як тваринку ту милу,
А ти смерті бажаєш не милу
Улюбленцям рідним, не рідним
Тоюі, хоча є завіса у крайнім
Тим боком перед дверима
В мережу Інтернет. Посла
Ти не клич, що робиш ти там,
Де не місце твоїм тим страхам?
Де є те, що боїшся ти ввіку?
Чому ти прийшов? Ображаєш тваринку,
Хоча міг ти піти, обійти
Те ж ще місце страшне, облетіти
Десятим шляхом? Ти залишився,
Перед страхом своїм, ти боявся
І страх не долаєш...