Життя - театр. Маски і убори
Вдягаємо на сцені кожен день,
Де одночасно автори й актори,
А все життя в рядках наших пісень.
Самі собі ми пишемо сценарій,
Всі ролі теж виконуєм самі.
Щодня ми амплуа своє міняєм,
І декорації щодня нові.
Усі ми автори своєї долі,
Що право на помилку не дає,
Та не завжди підходять нам ці ролі,
Буває, трохи десь переграє́м.
Помітна кожна посмішка не щира,
І бутафорні сльози видають.
Актори тільки грають без суфлера -
Герої тут по-справжньому живуть.
Але в кінці ми кланяємось залу.
Це вже кінець? Чи може лиш антракт?
Під оплески спускаємось зухвало,
Не знаємо, чи буде другий акт.
І байдуже, хай йде воно до біса,
Ми відіграли ролі як змогли,
Розходимось, закінчилась ця п'єса,
Герої всі на сцені полягли.
Завіса!
27.05.19