Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Цей загадковий поклик моря - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар яся, 23.06.2019 - 15:17
Радий новій зустрічі, Яся. Дякую вельми. Три чи чотири рази, а може й п'ять був у Львові. Ходив по місту, був у церквах, на Личаківському... Красиве старовинне місто. Їздив у Трускавець.Хай щастить. Променистий менестрель відповів на коментар Лилея, 23.06.2019 - 08:33
Спасибо, Лилея. Море - оно особенное. Где нибудь вдалеке от людских масс на берегу, под тенью деревьев оно убаюкивает под шум волны, где ты спокоен, как нигде... К сожалению, чем старше - тем реже с ним выпадают свидания. Лилея відповів на коментар Променистий менестрель, 23.06.2019 - 08:43
Согласна с вами...море - оно убаюкивает...я обожаю море !!! БлагоДарю за чудесный стих!!!Читается с удовольствием!!!
Променистий менестрель відповів на коментар Ганна Верес, 23.06.2019 - 08:38
Спасибо, Аня. Море - оно особенное. Где нибудь вдалеке от людских масс на берегу, под тенью деревьев оно убаюкивает под шум волны, где ты спокоен, как нигде... К сожалению, чем старше - тем реже с ним выпадают свидания. Ніна Незламна, 22.06.2019 - 20:42
Гарно! Глибина моря таємнича, здається в ній сховаєш сум й знайдеш розраду... Задивишся, мов вдихнеш ковток свіжого повітря...
Променистий менестрель відповів на коментар Ніна Незламна, 23.06.2019 - 08:44
Щиро дякую, Ніно. Так, море воно особливе. Де небудь подалі віл людських мас на березі, під тінню дерев воно заколисує під монотонний шурхіт хвиль - де ти стаєш спокійним, як ніде... Нажаль, чим далі - тим рідше випадають з ним такі цінні зустрічі... |
|
|