Збираю я родину вдома,
Де дід тримав колись тепло.
У мить міська зникає втома,
Рід оживляє все село.
Ще личаки висять у сінях,
Ними пишається весь рід.
Тримала толк тут господиня,
Достаток мав у хаті дід.
Гніздо лелече біля хати,
Калина дивиться в вікно.
Господарює мама й тато,
Садок побілений вапном.
Припудрена стара криниця,
Стежина в стиглих споришах.
Ні це не сон, мені не сниться,
Тут заспокоїться душа.
Злетілись птахи звідусюди,
Заняття в кожного своє.
Сторонні в сад приходять люди,
Немов дитинство настає.
Хтось обриває стиглі вишні,
Хтось рве зелені черешні.
Я в світ із цього саду вийшов,
На серці солодко мені.
