не порви павутину виправдань,
кольори обернувши вкотре_
є і гірші за ці випадки
переміщення меж комфорту_
>
оцифроване самознищення
конвертовано в крик ворони_
лабіринтом стає приміщення,
вінком з терну важка корона_
>
візерунки пливуть небачені,
наповзають на тло вуалі,
страх до сумніву на побачення
вже не піде по склу_ надалі>
>городити крихкі конструкції,
ворожити на гущі тиші,
до нуля доторкнувшись функція
не полізе й на крихту вище_
