Твоя коса мов золота оса
Жáлить мене і манить за собою
І я іду за нею за тобою
І весь мій дух прозорий як сльоза
І кожен день немов війна – яса
Збирає данину орда із буднів
Кричу тобі у вересень із грудня
Люблю тебе немов сузір*я Пса
Астролог археолог і самітник
Розсипані богами квіти в квітні
Наче б легкі водночас монолітні
Наповнять киснем кислі словеса
Люблю тебе ти – зоряна роса
Для мене ти кришталь та небеса
З тобою ми святі і непорожні
Мінливі п*яні грізні нетотожні
Але у тому є своя краса
Дві пристрасні зорі в сузір*ї Пса
*Яса – у вірші слово вжите у значенні «данина», « плата», «податок».