Віє вітер в степах і полях України,
А в містах між будинками протяги дмуть.
Прості люди в надії на краще чекають на зміни,
Що «покращення» в їхнє життя все ж прийдуть.
Ну а їм обіцяють панове від влади,
Що «покращення» буде, як криза мине,
І народ трохи вірить, а дехто ще й радий,
Як до свята чи виборів хтось щось дає.
Довели простий люд в Україні до злиднів,
Що по чесному можна й не вижити в ній.
Є умови життя у людей геть огидні,
Перспективи роботи - ще більш сумні.
Віє вітер в країні, гуля на рівнині,
Видуває з шпаринок будинків тепло.
Дуже важко без грошей прожити людині
І сьогодні, здається, ще гірш, ніж було.
Скільки можна чекати, скільки - втрачати
І любов, і надію, і віру в добро?
Все одно доведеться колись розпочати
Жить сьогодні, щоб завтра майбутнє прийшло.
Віє вітер в країні – ти йди проти вітру,
Долай перешкоди, невпевненість й страх,
Ти плекай свою мрію одну заповітну,
Прокладай свою стежку - у долі свій шлях.
Написано 06.01.2015
