Ти одна, хто підходить доречі
І немов зачарована осінь
Щиро ніжно тримає за плечі
І цілує закохано просідь
Я ж на тебе вже маю надію
Як на жінку молюсь і як фею
Почуття, які склались лелію,
Як русалки з водойми лілею
Ти приходиш, як радість і втіха
І мене вже ніщо не бентежить
Я в полоні щасливого сміху
Він мені, як тобі, теж належить"