На серці знову порожнеча,
А в погляді лиш холоднеча.
Вже висмоктали силу.
Не лишили і пилу...
Лежу охоплена думками.
Мов німфа зв`язана стрічками
І думи тільки про майбутнє,
Про таємниче і могутнє.
Щоб в нім, і плакати, й сміятись.
Я жити хочу, не боятись!
Бо німфі так потрібна воля!
А не пекельная сваволя...