Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Жежук: Яблука - ВІРШ

logo
Олена Жежук: Яблука - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Яблука

Олена Жежук :: Яблука
     Баба Ониська жила край села. Її біла хата проблискувала з дороги крізь стару крислату грушу. З-понад розлогих кущів бузку та чорної горобини виднівся ґанок та маленьке віконце. Старенька так багато дивилася крізь те вікно, що, здавалось, її сині очі вигоріли разом із підвіконням. І хоч у тих очах вже давно вицвіла синь, а в кутиках постійно стояла напівсуха сльоза, очі баби Ониськи завжди усміхалися при зустрічі з людьми.
     Та й віталася вона з кожним, мов то був особливий гість чи довгоочікувана людина в її житті. Отак-от на звичне «добридень» почуєш услід і «доброго здоровля», і «хай тобі Бог помагає», і «доброї дороги, дитино» - і все це так невимушено та з теплом, що диви й повіриш у те благословення більше, аніж у свої сили.
     Щовечора влітку, коли сонце закочувалося далеко за річку і бризкало звідтіля рожевим промінням, виходила баба до воріт стрічати з паші свою корову. Сідала на низеньку, ніби врослу в землю, лавку й чекала на свою годувальницю. Баба Ониська любила чекати. У тому чеканні минало її осмислене сутінкове життя, що разом із сонцем котилося за далекі ліси. Протре хустинкою найстигліше яблуко та й простягне тобі:
   - Бери, дитино, таких яблук ніде не скуштуєш. То ще мій батько приніс саджанець яблуні від Пілсудського, як ходив за бомагами до пана.
      Вдихнеш аромат випещеного сонцем та викупаного дощем яблука, відкусиш шматок - і насолоджуєшся солодким та особливим смаком соковитця. А в старенької аж рожеве проміння від вечірнього сонця в зіницях почне загравати – тішиться, що хрумкотиш яблуком. І все стає таким же соковитим, теплим та справжнім: і сіруватий вечір, і запилений обіч дороги ожинник, і бузько на стовпі…  А баба Ониська говорить і говорить…  А ти слухаєш і вже бачиш перед собою бабиного батька, який довгих два тижні перебував в дорозі до пана, відчуваєш радість від принесеного «докУмента про володіння землею», спостерігаєш, як він саджає з Ониською молоду яблуньку. Потім уявляєш «манисто», про яке мріяла ще молодою баба, і на душі стає затишно та безпечно.
      Схилиш отак голову на бабине плече і … біжиш із тим «документом»  по селу, сповіщаючи:     «Ось дивіться, це Ониськи батько домігся вам такої благодаті. Володарюйте землею!» Потім біжиш до крамниці, купуєш найгарніше намисто в три разки і стрімголов до юної Ониськи : «Ага, не чекала? Бери! Це тобі за яблука, якими ти причастиш мою душу через роки й віки, сповниш моє життя справжнім набутком, зігрієш мене своєю розмовою…»
      - А ось і моя Рябенька, - перериває мою уяву баба Ониська, простягаючи жовтобоке яблуко корівці. І поки та ласує, баба гладить улюбленицю зашкарублими скривленими пальцями по м'якій білій шиї. І стільки ніжності в тих спрацьованих зморшкуватих руках, стільки тепла та любові. Рябенька також це відчуває і від насолоди витягує шию, смакуючи бабусиним гостинцем.
       Останнє проміння ховається за сіро-голубою (як бабині очі) паволокою неба, кутаються у вечірні сутінки кущі, а з бабиної хати темними вікнами глипає самота.
       А ти вертаєшся додому вже інакшою. Ніби баба розкрила тобі якусь важливу таємницю, ніби до того ти не знала ні про сонце, ні про любов, ні про красу.
        І несеш цю таємницю в жовтобокому яблуці все своє життя.
Яблуці, якого ніде «не скуштуєш»… 

ID:  854176
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.11.2019 21:47:53
© дата внесення змiн: 14.08.2022 16:42:40
автор: Олена Жежук

Мені подобається 23 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Окрилена, Любов Іванова, @NN@, Серафима Пант, Ніна-Марія, Наташа Марос, Надія Башинська, Світлая (Світлана Пирогова)
Прочитаний усіма відвідувачами (798)
В тому числі авторами сайту (39) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Любов Іванова, 11.02.2020 - 15:06
Оленочко, Ви повернули мене туди, у сільські будні... такі цінні і важливі у житті.. Напевно така бабця Ониська є (була) у кожному селі... Ваша проза - неймовірна.. ДЯКУЮ... 12 12 12 16 16 16 021 021 021 021 021 sp cup
 
Анно Доміні, 29.12.2019 - 16:30
...а чи не краще було б "не знала" (в передостанньому абзаці) - якщо "вертаєшся інакшою"?
23
 
Олена Жежук відповів на коментар Анно Доміні, 29.12.2019 - 17:36
так, і справді краще, тут ІІ особа жін. роду вписується краще, так, як розповідь від авторки. дякую 22
 
Валя Савелюк, 29.12.2019 - 10:51
мова - така ж природно жива і соковита, як описане тут Вами зі смаком яблуко smile гарно все 12 16
 
Lana P., 18.11.2019 - 23:09
вперше прочитала Вашу прозу! Молодчинка 12
 
Наташа Марос, 11.11.2019 - 12:00
31 16 22 Смачнющі яблука, Оленко!!! 32 31 hi give_rose
 
Душевно так, Оленко! 12 16 give_rose
 
Олеся Лісова, 10.11.2019 - 18:28
12 Оленочко, дуже вдячна, що вибрали таку тему, бо скільки таких бабусь по селах, самотньо виглядають у своїх маленьких віконцях. Згадалося дитинство...Гарна проза. icon_flower 22 22 23 23 23
 
Надія Башинська, 10.11.2019 - 16:42
16 39 16 Дякую, Оленочко! Згадала свою бабусю. Вона жила біля школи, і на великій перерві приносила нам у фартушку і грушки, і яблучка... Всіх частувала.
І була такою ж світлою, як Ваша Ониська. 39 23 39 23 39 23 39
 
Ніна-Марія, 10.11.2019 - 15:01
Дякую, Оленочко, за таку чудову прозу! Прочитала з великим задоволенням! 12 12 16 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Genyk, 10.11.2019 - 09:07
12 Сіль землі... hi
 
Ніна Незламна, 10.11.2019 - 07:09
12 12 16 Чудова проза! 16 Ми часто згадуємо село, мабуть кожен другий виріс там. Спомин,як солод малини,полуниці...Ті відчуття босоногими в травиці...Гріють й допіру серця...Й манять до саду червонощокі яблука...Й немов чути слова родини, яка гомонить в садку,збираючи врожай. Навіяли мені рідний садок. На жаль бабусі ні однієї не пам*ятаю,бо пізня дитина в батьків... Зворушили мою душу до сліз,бо я,ще й так далеко від батьківщини,від рідні,на чужині...
Успіхів Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22 shr
 
Ulcus, 10.11.2019 - 00:14
а мені ваша Ониська нагадала бабусю Катерину, що приходить гостювати до сусідки. спершу на подвір‘я забігають три великі собаки, а потім за ними потихеньку заходить і сама бабуся, мініатюрна і світла. враження, що вона нічого лихого і не посміла зробити у сім світі smile вона впевнена, що людина, яка завдасть шкоди тварині, стане причиною страждань своїх нащадків аж до третього коліна. smile дуже гарний твір у вас. прокайфувала
 
12 17 класно. душевно написано. щиро. зі світлою аурою. не маю терпіння до прози. тому рідко читаю тексти. мушу відзначити хорошу мову і легкість викладу. як каже одна моя знайома, добре лягло на душу. Щасти ВАМ, натхнення і вдячних читачів. hi
 
Олена Жежук відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 04.01.2020 - 22:37
гарна підтримка. дякую 22
 
@NN@, 09.11.2019 - 23:03
Чудовий нарис, good мов сама стояла поряд з бабою Ониською і хрумала те соковите яблуко 16 give_rose
 
Олена Жежук відповів на коментар @NN@, 04.01.2020 - 22:36
вдячна за прочитання 16
 
12 12 12 Ще у Фейсбуці прочитала з величезним задоволенням. У захваті від написаного. Так чудово написати може тільки рука майстра слова. Незрівнянно! give_rose give_rose give_rose Згадала ще й своїх бабусь, щось є спільного, люди прості були, але доброї душі. 16 16 hi
 
Олена Жежук відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 12.12.2019 - 23:55
дякую, Світлано. і за фб-дружбу. 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: