Ой, пасеться в лузі
Спряжена кобила.
Нащо ти, Марусю,
Москаля любила.
Покохала спішно.
Відреклася брата.
-Прийми, мамо, грішна
Ворога до хати.
-Йди в краї чужії,
Між чужії люди.
Хай кохання гріє,
З милим щастя буде.
Не рви серце більше,
Не тягни зізнання.
Ненависть сильніша
За твого кохання.
Зродиш чужим людям,
Чужих нам онуків.
Бог їх не забуде.
Нам краще розлука.
Ой, пасеться зрання
У лузі корова.
Розійшлось кохання,
Витратилось слово.
-Ой, нене, рідненька.
Сталось. Що робити?
Під серцем серденько
Із ворожим слідом.
-Щастя то, не горе.
Зродиш собі сина.
Він біду поборе,
Захистить Вкраїну.
Буде тобі радість,
Нам на старість втіха.
Ворогам зосталось
Зо три пуди лиха.
Ой, пасуться гуси
У лузі поважно.
Судити боюся,
Що гарно, що страшно.
