Не кам’яна, ще й осінь недоречна.
Така година – спи, поїж ще спи.
В кулінарію відбулася втеча,
Де тістечка, торти і пироги.
Від вуглеводів хвилею йде втома.
В них сонця відблиск і тотемний знак.
Отож вона їх споживає вдома,
Не довелось ділитись щоб ніяк.
Не може вирватися з замкненого кола,
Бо радість гарантована й проста,
Доступна, карамелево-святкова,
З цілунком шоколаду на вустах.