Я відпустив лебідку в синє небо.
Вітри зітруть її сліди,
Бо наше полум'я кохання згасло -
Любові більше не знайти.
приспів
Задихав грудень в повні груди,
Я серця свого відчинив вікно,
Пішли печалі десь в нікуди
Та стежку білим снігом замело.
Лети у даль, лебідко білокрила,
Цей біль мене неначе сон
Та більше повертатися не треба.
Навіщо крижаний полон?!
Пішли страждання в сиву хуртовину,
А гнів в безодню відійшов,
Скував мороз із криги верховину
Та місяць мовчазний зійшов.
