Бував настрій у тебе гарний,
Ступав по життю дуже м'яко.
Світив успіху вкритий лаком,
Всі надії здавались не марні.
Ніколи не бував у буцегарні,
Вдягав речі модні зі смаком.
До пива дозволяв собі раків,
Була поряд та, що пригорне.
Весни тієї на роботі ти впав,
Над тілом лікарі мудрували,
В комі перебував, ніби спав.
Тебе тримали, та не ховали,
Покійником тоді ти не став,
Остання струна не урвалась.
(Сонет)
22 вересня 2009 р.
