вона і тінь_
між ними лід
чий перший хід_
до себе сповідь_
страхи ховаються на споді
під піною хмільних хотінь
і місяць в площині ножа,
і блискавиць танок в очах_
>
вона і тінь_ собі чужа
зникає слід / проймає струмом_
невідворотність тягне гуму,
присутність свідка видає
розбите дзеркало супроти_
хто зважиться на перший дотик
кого і хто штовхне в пітьму_
>
разом за лінію пряму
цілуючи стерильне лезо,
злий шепіт стих / сльоза замерзла,
цей дзвін вериг, цей серця поступ,
слова – голки, обійми – помста,
свідомих спільних снів вуаль,
порожній і сухий кришталь,
чиєсь зневажливе “нажаль”
в тривожних кольорах світанку_
