Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Срібні дзвони конвалій - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Аскет, 04.03.2020 - 17:56
Нас в полоні тримає тисячолітній гріх нас в полоні немає ллється радість і сміх Оксана Дністран відповів на коментар Аскет, 07.03.2020 - 07:55
Майбутнє нам розвеснить доля.Розквітне радість мимоволі. Дмитро Кiбич, 04.03.2020 - 13:46
Гарний вiрш, Оксано. Точно ви вiдзначили, що якась дивовижна сила у таких конвальських дзвонах е, здатнiсть занурювати у той особливий людський стан.Тiльки от у вас у двох останнiх рядках - якось тут не зовсiм зрозумiло. Якщо тут йде мова про головну героiню i об'екта ii cимпатii i говориться, що "нас в полонi тримають", то кого ж саме дзвiн тримае у полонi? Цi двое у полонi дзвону чи вони у полонi вже не одних поколiнь перебувають або багато поколiнь у полонi кришталевого дзвону? Оксана Дністран відповів на коментар Дмитро Кiбич, 04.03.2020 - 16:29
Дзвін тримає героїв в полоні багатьох поколінь.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Оксана Дністран, 04.03.2020 - 20:05
Так, а чому дзвiн не може у своему власному полонi героiв потримати, а лише у такому видi полону тримае? Що вiн - якимось тодi наглядачем виступае у цьому полонi багатьох поколiнь i тримае iх там, аби головнi героi раптом звiдти не втекли.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Оксана Дністран, 05.03.2020 - 12:46
Це ще, як ото в пiснi Миколи Гнатюка - там малиновiй дзвiн головного героя у полон манив:Оксана Дністран відповів на коментар Катерина Собова, 04.03.2020 - 16:29
Щиро дякую Вам за такий теплий відгук.
|
|
|