зашептано тваринний першострах_
за стеклами віконної вітрини
два манекени_ попіл на вустах_
між ними цекламени в павутинні_
>
герої без облич та без імен_
тривалісь симбіозу надихає
тягнути далі цей гнітучий дзен
за кілька кроків від світанку краю_
>
порушить врешті хто гомеостаз,
підперши тишу першим ліпшим словом_
в одній з брудних подобових оаз,
оздобленій надміру бароково_
>
узгоджено віддяки третій знак_
наскрізний погляд у свічадо вцілив_
роздерши пурпуровий сагайдак
зневірений амур ламає стріли_