(Присвячую Віктору Охріменку – поету, справжньому інтелігенту, літературному оглядачу, композитору-пісняру, чудовому лікарю. Псевдонім Віктор Ох.)
Нам зустріч влаштувала тоді доля,
Тож дякую Всевишньому і їй,
Любов’ю до поезії ведомі
Зустрілись ми на Київській землі.
Чернігівське у мене, бач, коріння,
Біля Полтави довго прожила.
Змінити все зуміла докорінно,
Тепер на Сіверщину доля привела.
Він, навпаки, полтавська насінина,
Вітри ж на північ занесли, в Холми,
Приріс на цій землі (створив родину).
У поетичнім Клубі стрілись ми.
Любов до слова, до життя, мистецтва
На душу вплинули, що мов струна жива.
З дієзів, нот і неповторних терцій
Піснями обізвалися слова.
За щире, сміле і важливе слово,
За віру непідкупну й простоту,
Котрі буття людського є основа,
Я Богу дякую за зустріч цю святу!
14.03.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
