До тебе, мій читачу, звертаюсь я сьогодні,
У хаосі життєвому на хвильку зупинись,
Минає час, втікає у вимірі просторнім,
Знайшовши пять хвилин, ти Богу помолись.
Втрачаємо себе, свою духовність й віру,
У пошуках нових матеріальних благ,
У найдорожчих нам людей втрачаємо довіру,
Заполонивши серце безглуздістю розваг.
Якщо живі батьки - вклонися їм низенько,
За їх здоров'я й щастя ти щиро помолись,
Впусти у серце Бога - і стане так легенько,
Спасителю довірся - про інше не журись.
Коли бува тривожно і смуток на душі,
Коли життя здається безрадісним та сірим,
З молитвами своїми до Бога поспіши,
Каяття не може бути пізнім.
гарні настанови 
Чудова, чуттева лірика! 
