… п’яний тиняюсь
чужими містами
роз’ятрю рани
набуті деінде
тихо й без лико
у гамірних масах …
… пауза !!!
все зникло
все згасло …
деінде набуте
таки не забуте
але ми поволі
у замкненім колі
щось для чогось
з м і н и л о с ь …
… буденність у попіл
не вже домолились !?!?!
до когось ?
іскор не видно
і очі не очі
пусті й ніби тиша
наповнила все
серце так само
сто сорок на вісім десятків
пастки лишень
видозмінились від нині
-не винні !!! – кричали
кричіть, хоч й всі винні
окрайцем прихованих
зла недоносків
покоси згорять
на узбіччях невдач
хтось сіє
хтось горне
хтось просе
хтось к о с е …
