Святій преподібній Єфросинії Полоцькій
любов’ю присвячується
1
Можеш: відпали вельможні...
Дванадцять літ маєш: ранок...
«Світе ясний, Слово! Коханий!..»
— Втекти в монастир —
ти зможеш?
Яснії зорі
і темні ягідки
ясне слово
темнії свідки —
звідки?
Ясне передчуття —
звідки?
На купах* дерев — вінчики
на ясний
сонця промінчик...
А протилежні — нанижуть?!
світла надія — дальні...
темні надії в ближніх...
Батько твій — князь: запитальний!..
Парадоксальність!!
Дванадцять ти літ маєш?
Слів є цвях — геніальність!
Батько вухналь часу?
В серці вухнальність є —
стрімка радість
в ці літа пробиває —
як ми могли забути,
що в 12 літ
все знаєм!
Бог є тут,
Бог і далі.
2
Рече ангел;
«На ній посів Дух Святий!»
Все, закрили свого рота, —
один Бог
захистить!
3
Предіславо, ти тепер —
Радість: Єфросинія!
Чистая радість!
Богові слава!
Радості скинія!
Яснійте, ріки,
зеленійте, дерева!
Радість, що проливається
на доли і мрева,
радість зіткалась —
і Богові слава!!
«Радуйся, Полоцька радування» —
звідки? й що?
передгадувань —
із небес страва?
Радість — й на мене
(бо що Богу одна тисяча літ
в решті?)
«Радосте, Єфросиніє!!
золота черешне...
Перша матінка на Русі:
Перша!
Вся — нетутешність...»
Бога-Слова
свята є
прийдешність...
У найперших!
06.06.2016,
після акафіста прп. Єфросинії Полоцькій
*- верхівки дерев
