UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: Незабутня осінь золота - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 10.06.2020 - 15:20
Така ностальгія по осені! Певно, то для ЛГ буда щаслива та незрадлива пора...   А тут дозволь і імоїх 5 копійок вставити, Надіє!    Заглядає темна нічка в хату, На спочинок день пішов давно. Пахощі вриваються в кімнату... Вкотре вже мені згадати це дано! Пам"ятаю першу нашу зустріч: Осінь добігала вже кінця. Ті часи тепер тікають врозтіч, Спогади пошлю я за гінця. Поверніть на хвильку дні щасливі - Надіп"ю хмільного я вина. До сих пір вони такі тремтливі: Виринає вкотре далина. На столі - букет із пізніх квітів, Недопиті келихи вина... Як мені тепер це зрозуміти: Чом ми розійшлись, чия вина? Іноді ти в сни мої приходиш, Наяву ж тебе давно нема. Та мене забути ти не можеш - Не спіши до наших душ зима. І заголок відповідно підкоригуй.... До кінця... добігати (линути) млже щось інше, але не осінь...     Тепер можна й опублікувати...  
Амадей, 10.06.2020 - 14:44
Яка краса вірша! Яка краса почуттів!Відразу в обране.Спасибі за такий гарний вірш. Щастя Вам, натхнення й любові!    
Женьшень, 10.06.2020 - 12:53
Надихнули... Наші душі ще теплом зігріті Не торкнеться їх зажурена зима Ми обоє ще у теплім літі Там зажури смутку зла нема Там квітують квіти веселкові Ми удвох... Два келиха вина П'єм любов у лагідній розмові Як колись... кохання не вмира НАДЕЖДА М. відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 10.06.2020 - 13:26
Дякую за увагу!
Катерина Собова, 10.06.2020 - 09:15
Не одна осінь відійшла в минуле, а спогади забрати так і не змогла...
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Ви неймовірно пишете Надійко
