Роздери моє серце кігтями,
Забери мою ніжність крихтами,
Побач мої справжні погляди.
Я кохаю тебе, знаєш добре це,
Не сумуй, це не робить милим лице.
Ти не «ідеал», знаю добре це,
Але саме тому, мабуть, кохаю тебе.
Усі «ідеальні», на жаль, нудні,
Та й забагато «ідеальних» в наші будні.
Смійся, обожнюю смішки твої,
Особливо, коли ти разом зі мною,
Не потрібен край неба, край землі.
Хочу лиш теплого з тобою спокою
Ох, очі твої, для мене не мають кольору,
Проте мають невимовну красу.
Її не описати людськими словами
І не порівняти ні з чим почуттями...
Ах, а волосся – довгі темне колосся...
Мене ти можеш не кохати
І погляди мої не помічати,
Але, хоча б
роздери моє серце кігтями,
Забери мою ніжність крихтами
О, дівчино мила.
.
