Усім даровано єдиний світ,
Та доля кожного - свій піт.
У долі кожній свій тягар
І кожний в ній собі Ікар!
Ми вільні обирати долі
Де багряниться своя кров,
Де радощі свої і болі,
Байдужість своя і любов.
І раб, народжений рабом,
Не перестав жадати волі,
І вільний, з роду вільного,
Кориться вільній долі.
І вільний ти з народом вільним,
Коли з ним маєш долю спільну,
Повчанням слідуєш його і слову
Про Волю, Віру, Землю й Мову.
Лиш вільна доля на вівтар свободи,
Нащадкам збереже клейноди.
Ніхто, ніколи волі не віддасть,
У долі кожного свята її уча́сть!