Біля лісу дві тополі
Обіймають граба,
Одна зовсім молоденька,
Інша стара баба.
Кричить люто молоденька:
-Ах ти ж ,стара баба,
Чом гиляку протягнула
ти до мого граба.-
А та каже:"Чом кричиш,
Витріщила очі,
Я кохаю цього граба
Та й обняти хочу."
"А що ж має він робити
Старенька з тобою?"
"Так буває що стара
Ліпше молодої."
Тут граб голос подає:
"Голубоньки мої,
Поки сили в мене є
Любіть обидвоє.
А як всохне корінець,
Стану засихати,
Чи будете ви мене
І тоді кохати?"
"Ой немає чого граб
Тобі так журитись,
Ми будемо все життя
До тебе тулитись.
Ми будемо все життя
За тебе триматись
І гиляками з тобою
Міцно обійматись."
Успіхів Вам та наснаги.
Образно!Хай підтримують,щоб не всихав корінець 
