Місяць червоно-багряний
У вербах високих завис,
Ти пам'ятаєш ,коханий,
Тут зустрічались колись.
В небі зірок візерунки,
Співав на вербі соловей,
Горячі твої поцілунки
І блиск твоїх,любий,очей.
Місяць між гілки продерся,
Тихо на землю лягав,
Серце горнулось до серця,
Вір мені,мила,казав.
Тіло до тіла тулилось,
Здавалось не буде журби,
Та щастя кудись покотилось,
Мов місяць скотився з верби.
Місяця зара немає,
Темнії ночі сумні,
Знай що тебе я чекаю,
Віриться в зустріч мені.
Місяця нині немає
Чекає на нього верба.
А спогади не відпускають,
Приходь ,хай відстане журба.
Прийдеш чи ні я не знаю
Та в серці надія ще є,
Знай що тебе я чекаю,
Милий, ти щастя моє.
Хай не вмирає надія! 
