Вони так схожі долями й піснями –
Земля Чернігівська й Полтавська сторона…
Обидві платять у війні синами,
Й сльоза в матусь однакова – рясна.
Їм вкотре осінь щедро листопадить
І зморшок добавляє матерям,
Ті ж розучилися спокійно спати,
І серце свічкою у кожної згоря.
Лягає пережите борозною,
Яку ні відбілити, ні зцілить…
Й душа кожнісінька поранена війною
На землях від Десни і до Сули.
Від Києва, Волині, Закарпаття,
До Вінниці, Хмельницького, Дніпра
Устали проти ворога, мов браття,
Воїни світла, правди і добра!
Житомир, Харків, Суми і Одеса,
Черкаси, Запоріжжя, Львів, Херсон…
Вкраїнська Україна – їх адреса…
Не дбають вої цих земель про сон.
В окопі поряд Рівне й Тернопілля…
Житомир, Кропивницький, Чернівці…
Франківські вої в обороні спільній –
За рідну Україну це бійці!
28.10.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
це точно! Нещодавно дивилася чудовий фільм "І будуть люди" про Полтавщину - вражена! 
Уклін синочкам,що захищають наш сон!душевні рядки.Ми в різних мітах,але єдині! Всього найкращого Вам! 
