Ти помічав, яке прекрасне небо?
Відчував, немов земля втекла з-під ніг?
А чув, як лунали біля вогнища пісні?
Розкажи свою історію мені.
А ти любив так, що думки ціпеніють,
А при звучанні імені лишень вуста німіють?
І наче був готовий виступити проти долі,
Водночас розумів, що вже давно програв: ти у її полоні?
Чи боявся, що ця людина може не вернутись?
Пізнав страх і згадати її, і забути?
Ти зустрів того, без кого не видно світу,
А з ним разом був здатен сузір’я запалити?
Ти бачив війну? Був готовий за когось тримати зброю?
Зумів зберегти блиск в очах на полі бою?
Ти мріяв? Мрію наздогнав? Ризикував, а чи втікав?
Своє щастя захистив? Слова вчасно підібрав?
Грав власну роль, чи ту, що інші бачити хотіли?
Аби бути собою віднайшов таки сили?
Чи зумів з себе всі маски зірвати?
А ти отримав право себе Людиною називати?
Тобі все диктували, а чи сам творив,
Проте власноруч. Про все відомо згори:
Ніхто не переміг, ніхто не програв.
Розкажи свою історію, яку сам написав.