Ноги під себе,
Матрац.
Лежу в телефоні,
Клац–клац.
Бомба у вухах,
Баси.
Сумно без тебе,
Пісні.
Просто до мене
Лети,
Тануть між нами
Мости.
З тобою так мало
Годин.
Дві тисячі двадцять
Один.
«Готова зі мною?»
«Вперед!»
Сідлаймо пару
Комет.
Летим до неба,
Хмарки,
Молочні ріки —
Шляхи.
Старенький місяць
Хропить,
Сяє у небі
Ведмідь.
Діти — маленькі
Зірки,
Кашу не люблять
Вони.
Мріють про меч
І коня,
Скачуть в зіркових
Полях.
Красива і мудра
Мораль.
Час прокидатись:
«Бувай».
І знову ранок:
«Привіт.
Спалося добре,
Мій світ?»
«А що наснилось?»
«Зірки».
«Мені теж саме,
Прикинь…»
Тиха вечеря,
Вино.
Ніжно цілую,
Спимо.
Знову провалля.
Кіно.
«Дідусь і зорі?»
«Воно!»
«Ти на коліна?»
«Давай!»
«Поп-корн і кола?»
«Нехай».
«Хочеш на другий
Сеанс?»
Білети —
Сон і матрац.
Олександр Кармишев
11.01.2021